Reklama
Що таке мавпяча віспа?
Мавпяча віспа – це різновид рідкісного вірусного захворювання, яке походить від тварин. Ці віруси є мікроорганізмами роду Orthopoxvirus, що походять із родини Poxviridae. Основний ареал його проживання - країни Африки на південь від Сахари.
Хоча назва хвороби відноситься до мавп, люди частіше можуть нею заразитися від білок. У класифікації МКБ-10 їй присвоєно номер В04. У класифікації ICD-11 віспа мавп була позначена як 1E71.
Захворювання вперше було описано в 1958 році, коли його діагностували у мавп, що утримувалися в неволі. Звідси і походить назва.
Мавпячий вірус не дуже заразний і зазвичай протікає легко. Однак, як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), в результаті зараження цією хворобою бувають випадки смерті (за оцінками, вона вражає близько 10% інфікованих людей).
Мавпяча віспа в Польщі, Європі та світі
Перший випадок захворювання людини на мавпячу віспу був зареєстрований у центральній Африці в 1970 році.
У 2018 році в Конго оприлюднили інформацію про 88 випадків захворювання. Сьогодні на території колишнього Конго щорічно реєструється кілька сотень випадків цього виду віспи.
У 2003 році її характерні симптоми спостерігалися у жителів Середнього Заходу США. У 21 столітті віспа мавп досягла Європи.
У 2018 році до Великобританії прибув перший хворий на віспу мавп. Це був нігерієць, який приїхав до британського Корнуолла. Роком раніше з вірусом боролися в Нігерії.
У 2019 році збудник виявили у британця, який повернувся з поїздки до Нігерії. У 2020 і 2021 роках віспу мавп також діагностували англійські лікарі.
Найчастіше серед хворих були люди, які поверталися з Африки. У 2022 році в Англії зареєстрували ще кілька випадків цього вірусу.
На даний момент у Польщі не зареєстровано жодного випадку віспи мавп.
Вірус віспи мавп викликає захворювання
Найшвидше вірус віспи мавп поширюється у тваринному світі. Його передача серед людей трапляється набагато рідше. Заразитися ним можна від укусу або подряпини хворою твариною (найчастіше білкою).
Однак відомі також випадки, коли пацієнт мав контакт лише з кров’ю чи іншими виділеннями чи рідинами організму тварини, щоб ортопоксвірус міг потрапити в її організм.
Будь-які мікропошкодження шкіри є шляхом проникнення вірусу в організм. Також бувають ситуації, коли він з’являється в організмі після вживання деяких м’ясних страв.
Найчастіше передача вірусу від людини до людини відбувається повітряно-крапельним шляхом, наприклад, при чханні, кашлі або слині.
Однак медики запевняють, що боятися нової епідемії на тлі цього вірусу немає підстав. У будь-якому випадку, симптоми віспи мавп настільки специфічні, що пацієнтів швидко діагностують та ізолюють від решти суспільства.
Симптоми віспи мавп
Перші симптоми віспи мавп можна помітити через 5-12 (іноді до 20) днів після контакту з інфікованою твариною, людиною або предметом. До характерних симптомів відносяться:
- лихоманка,
- озноб,
- втома,
- біль у м'язах,
- головний біль.
Крім цих ознак, спостерігається збільшення шийних і пахових лімфатичних вузлів. Приблизно через 3 дні після спостереження підвищеної температури тіла на шкірі починає з’являтися висип.
Він часто зустрічається на обличчі, але пізніше може вражати інші частини тіла, включаючи руки, ноги і навіть шкіру голови.
Мавпяча віспа, задокументована на фотографіях, виглядає дуже характерно, адже пустули нагадують опукле насіння, розкидане по шкірі, а ті, що покривають обличчя, імітують бджолиний рій.
Через кілька тижнів пухирі перетворюються на струпи, які відпадають. На жаль, на місці пухирів часто з’являються рубці, які зникають через кілька років.
На додаток до цих симптомів у деяких пацієнтів спостерігалися діарея, задишка, кашель і біль у горлі. Приблизно через місяць після появи перших симптомів всі вони повинні поступово зникнути.
Діагностика віспи мавп
Не тільки характерні симптоми віспи мавп (особливо висип у поєднанні з попередньою лихоманкою та лімфаденопатією), але й анамнез пацієнта є основою для діагностики захворювання. Лікар може запатати, наприклад, про контакт з дикою або екзотичною твариною або про перебування в одній з африканських країн.
Вірус підтверджується молекулярним ПЛР-тестом, під час якого вірус виділяють із зразка крові. Іноді також проводять серологічні тести на антитіла, які були вироблені людьми після інфікування.
Симптоми віспи мавп спочатку нагадують симптоми натуральної віспи, але поява уражень у лімфатичних вузлах відразу дозволяє диференціювати вірус.
Після постановки діагнозу пацієнта необхідно ізолювати від оточуючих і надати відповідне лікування.
Лікування віспи мавп
Лікування віспи мавп – це симптоматична терапія, що включає, серед іншого, зниження високої температури та зменшення або усунення болю.
Терапія описаного захворювання також включає застосування противірусних препаратів. Однак досі не винайдено жодного фармацевтичного препарату, який би точно боровся з віспою мавп.
За словами експертів, щеплення від віспи підвищує шанси захиститися від вірусу на 85%.
Найчастішими ускладненнями, пов’язаними з віспою мавп, є шрами, які залишаються після пустул.
Також спостерігаються випадки поліорганної недостатності і навіть смерті інфікованих. ВООЗ оцінює цей ризик у 10%. Найбільше це стосується африканців.
Reklama
Ризик зараження віспою мавп і профілактика
Найбільший ризик зараження віспою мавп виявляється у жителів Африки, особливо в Нігерії та Конго, де захворювання спостерігається вже кілька років.
Подорожуючи в країни Африки, а також на інші континенти, необхідно знати, що контакт з дикими тваринами пов'язаний з ризиком зараження небезпечними вірусами, в т.ч. віспою мавп.
У цьому випадку профілактика зараження включає серед іншого: зроблення щеплення від віспи. Як ми вже згадували, вчені підрахували, що ця вакцина знижує ризик передачі вірусу людині на 85%.
Крім того, існують елементарні правила гігієни, яких необхідно неухильно дотримуватися, щоб не заразитися. Це в першу чергу часте і ретельне миття рук.
Також слід уникати контакту з будь-якими тваринами, які можуть передавати вірус, особливо якщо ви подорожуєте в ендемічні райони.
